Духовно-душевного зосередження вимагають нині молитовні походи молоді й вихователів, родин та учнівських колективів святинями краю. Тут не тільки знання своєї історії та свідома самоідентифікація себе, як духовної частини наРОДу Божого, свого рідного роду: передусім це прагнення оновити свій дух молитви, вдосконалити себе та очистити душу для Христового служіння ближньому й наРОДу Божому.
Прекрасне пояснення терміну «паломник» знаходимо в
українській мові, – «прочанин», що означає «ходити на прощу» – шукати прощення гріхів йдучи з молитвою до святих місць. Термін поєднує стан душі і рух до мети. Церковне розуміння паломництва має тісний зв’язок з вченням про святі ікони. Як відомо, отці VII Вселенського Собору, бажаючи висловити відмінність між ставленням до Бога і до святих ікон, постановили розрізняти два поняття: служіння «Латрі» і поклоніння «проскінісіс». Служіння можливе лише Богу, а поклоніння належить іконам. Такий же принцип у розумінні Церквою і суті паломництва – святі місця – це місця для поклоніння. Щоб відчути цей оздоровчий вплив молитви у святих місцях, нам потрібно організовувати для своїх родин та для класів і курсів (студентів) походи й поїздки до святинь.
Такими навчально-оздоровчими для бориславців були паломницькі поїздки у Мукачеве (Детальніше) просвітницько-краєзнавчі та паломницькі до Кам’янця-Подільського (Детальніше) й особливо пізнавально-краєзнавчі та паломницькі до Берестечка з завершенням у Почаївській Свято-Успенській Лаврі: (Детальніше), де справжні відкриття про життя і подвиг прп. Амфілохія, отців Почаївських, архієпископа Віталія (Максименка) чекали наших вихованців та учнів Бориславських інтернатів.
Правильне розуміння терміна паломництво багато в чому має визначити справжню культуру самого православного паломництва. Істинний сенс цієї невід’ємної частини духовного життя християнина, повинен правильно усвідомлюватися кожним охочим здійснити паломництво до святих місць, вшанувати молитвою пам’ять наших прадідусиків, засокотити Богоспілкування і спілкування із святими, чиї мощі для нас зберіг Господь. І тоді, без сумніву, кожне паломництво сприятиме духовному зростанню і преображенню людини.
В наш час, нажаль, велика кількість людей, в тому числі і духовенства, не зовсім правильно розуміють суть паломництва, применшують його значення у духовно-релігійному житті і прирівнюють його до туризму. Паломництво – це не туристичний огляд визначних місць, а велика праця для духовного збагачення і очищення. В давнину люди проходили сотні кілометрів, щоб помолитися на святому місці, намагалися відключитися від мирського життя і налаштуватися на молитву. Все тілесне йшло на другий план. Дорога до монастиря займала іноді декілька тижнів. По дорозі прочани зустрічали добрих людей, які давали їм нічліг і годували їх. Це вважалося служінням Богу. Головним ділом для паломників була молитва. Ще з часів древньої Русі наші благочестиві предки, з прийняттям християнства, також прийняли з Візантії і побожну традицію прощі до Святих місць. Найперше відбувалися паломництва до Святої землі, місць Народження, проповіді, Хресних страждань і Воскресіння Христа Спасителя. Також центрами паломницьких подорожей ставали монастирі, як осередки духовного життя. Люди тисячами йшли до таких святинь, як Києво-Печерська, Почаївська, Святогорська, Троїце-Сергієва лаври, Видубицький і Михайлівський Золотоверхий монастирі, Китаєва і Глинська пустині, Зимненський і Флорівський монастирі у Києві, Миколаївський монастир у Мукачеві, Чинадієве, Тихів, Сухий, Кичерне, Чумалеве, Криве, Іза-Нанкове, Грушеве, Угля у Карпатах в та багато інших великих і малих обителей, які немов світлосяйні оази християнського благочестя приваблювали велику кількість прочан не тільки нашої землі, але й з усього Православного світу. Також треба відзначити і те, що саме завдяки записам паломників, їхнім письмовим спогадам, ми дізнаємося про багато чудес, свідками яких ставали прочани, відвідуючи святі місця. Наприклад, цікавими і повчальними є записи древньоруського паломника ігумена Даниїла ( ХІІ ст.), який ходив з прощею до Святої землі, став свідком багатьох чудес і описав велику кількість святинь.
Отже, як бачимо, паломництво є дуже корисним в житті людини-християнина, оскільки через прощу до святинь паломник знайомиться з самим християнством, пізнає саму суть його і що найголовніше воцерковляється і знаходить для себе спасіння через єдність з Христом в огорожі Святої Церкви Православної. Тому паломництво без перебільшення можна прирівняти до апостольської проповіді, бо саме через участь в прощах до святих місць багато людей змінюється, виправляють своє життя і стають насправді здоровими людьми, відкритими для суспільства та натхненними для Церкви й свого народу.
Таким чином перша мета паломництва – проща! А друга мета – преображення внаслідок Божественного пробачення для нашої душі. Адже ми мусимо поміняти в собі щось у характері, щось у відношенні до інших, щось у поведінці… У благодійних діл на добро Прийомних родин з зони війни… Отоді наш дар Богові буде плідним. І в цьому контексті наше паломництво продовжується вже у спільному векторі з прочанами, яких посилає нам Бог для творчого спілкування, для розкриття нових знань про Церкву, про нашу віру, про традицію нашого моління. І зокрема наше арт-терапевтичне паломництво відкрило нам знайомство з старовинним двоголоссям у молитві, із гуртами, котрі бережуть зосередження духу на молитві, а не на формі звукової ліпоти та партесних колоритів. Один із таких гуртів – це левгородці акапельного колективу “КАНОН” у котрих на сторінці Детальніше …
Ви збагатитеся, читаючи обговорення і осмислення проблем відродження в Україні автентичних і давніх традицій як руської, так і візантійської, грецької, сербської, болгарської, грузинської традицій, з якими нас пов’язує історія і спільна старовинна православна пісенна культура…
Your blessed donations from the other countries only in EURO:
by the card of ARCH-coordinator – Taras Andrusevych:
VeloBank : 62 1560 0013 2017 4001 4000 0004
ваші пожертви у EURO
Цілюща музика дзвонів для дітей – давня традиція Великодня! Дзвіниця Бистрицької парафії Рождества Богородиці упродовж Світлої Седмиці збира діточок до молитовного акомпанементу. Молитовне зосередження, бажання навчитися радіти Христу Воскресающом і всевоскрешающому – (за висловом київского паломника Григорія) – “чудо, в котором колокол оздоравлюває наше міровосприятие: worldOutlook”.
Древньорусиньскою нашов мовою Карпацкого ізвода:
МИРОСОЗЕРЦАНІЄ – споглядання y світ Божий, як активний процес творчого дослідження та водночас інтуїтивного проникнення у смисл Божого буття через мову світотворення Богом даного моменту. Молитовний стан, спрямований не на готове відображеня того, що здається почуттям, але того, що спричиняє наш мисленневий діалог-дослідження, того що є не від МіРА, але від МИРУ (не від світу, але від миру Божого: “МИР залишаю вам, Мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його.(Ін.14,27)
В Національнім Києво-Печерскім історико-культурнім заповідникови 27 грудня ся удчинив науково-просвітницкий проект-виставка: «Благословеня Святої Горы Афон»
Ваші поїздкы для учнівских делегацій до вшитких паломницких поїздок можеме замовити туйka – у Центрі інформациї КОВЧЕГу Карпат за тел. +48 536978883
Нашим школяриком і студентам се буде майКорисно для вихованя творчої молитовної поведінки та піднятя молитовного дерзновенія – бо ж саме їм, талановитим нащадкам нашим час відновити (реставрувати і розширити) козацький скит на АФОНІ – “Чорний вир”. Саме 2016 року відзначалося 1000-літ древноруського чернецтва на Афоні. Тож є нагода показати дітьом наче на привдивій мапі вшиткі обителі світового ХРИСТИЯНСТВА, бо доброчинний фонд «Православне наслідя України на Святій Горі Афон» представит унікальный тримірный макет Афона, котрый по конфігурації цілком ідентичий рельєфови Святої Горы.
Туйка наші студенти глядатимут 3-D макет Великої Лавры преподобного Афанасія Афонского, єяже архітектура стала основой афонского спорудженя монастырів й даякых скитів. У той же час на выставці є копія зображеня Святой Горы Афон із стінопису Всіхсвятскої церкви 1906 року – єдиный образец древної традиції зображень Афона у храмах Києво-Печерскої лавры.
На експозиції так само є списки чудотворных ікон Богородиціз дарчыми написами уд афонских майстрів, прислані у благословеня в Україну, колекція різьбленых хрестів й ікон афонскої школи XVI-XIX століть, афонскі иконы нової іконографіії (собор афонских святых, преп. Иоанн Вышенский), наукові й популярні виданя афонскої тематики, старовинні гравюры та багацко цікавого.
На основі экспонатів выставки ми захоснуєме для майбутних наших педагогів, міжнародників, психологів, вихователюв важні аспекты українско-афонских взаємин, і майважно – вклад русинів-українцюв у духовную скарбницю Святої Горы. Відвідувачі з різних областей України та закордонних наших діаспор можут подивувати з тих плідних зв’язків нашого духовного серця УКРАЇНИ – Києво-Печерскої лавры з небесним краєм Христового Єрусалиму – АФОНОМ: про тоє нам вповідавуть історії українских обителюв на Афоні! Бо ж торіч по презентації київского дослідника Сергія Шумила про відкриття козацкого скита “Чорний вир” даякі російскі віряни стали здивовано ся меригувати же то у їхнім перекладі значит “чорна безодня, або чорна пропасть”. І те невігластво в етимологічних значінях туманит їм відати же вто русинскі козаки з Запоріжжя, Сумщини, Чернігівщини прибували на Святу Гору й назвали скит по топонімах знищених імперіями (Польсkoю, Austro-Hungarian чи Російскою) поселень чи рідних місцин: Най то помогавуть нам не лем мистецко увидіти, но й поважно передавати благоговійно нашим учням-спудеям афонску молитовно-подвижницку, жертовну, господарску та художну традицію любови до села, психології зцілення молитвов, іконопису, зосередженої різьбы по дереву, ювелірного мистецтва пластування та ЕКО-скаутингу з доглядом приРОДи РІДного наРОДу. І куди пощеза вшиткі паліня цигарок, татуюваня, екстрасенні гаданя й одурюваня люду через ТБ!
Організаторами выставки є Національный Києво-Печерский історико-культурный заповідник, фонд «Православне наслiдя Україны на Святій Горі Афон», Музей «Православна Україна» (Синодальный відділ УПЦ «Православ’я та культура»), Свято-Успенска Києво-Печерска лавра, Київска духовна академія й семінарія, Національна історична библіотека Україны і ми з вами, дорогі – кедь привеземе сюди учнів з інтернатів, шкіл, притулків, сиротинцюв, геріатричних притулків, загальноосвітних шкіл, університетів, інститутів та ліцеїв з коледжами!!! Бог нам у поміч!!! Асоціація КОВЧЕГ радо й недорого повезе вас до священних останків наших козаків на обителі Журавлихи і Пляшевої (під Берестечком), на святині Закарпаття (карстові печерні міста під буковим пралісом у Великій та Малій Угольці, Мукачівску Чернечу гору, Ізу-Нанково Карпутлаш та ще 45 обителях Карпацкого АФОНУ! Our international phones: +48 536978883
~Our partners and brothers-sisters: Pilgrimage of the hippy-youth in Poland:
This entry was posted on Середа, 21 Вересня, 2016 at 22:22
You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.
Posted in: ПАЛОМНИЦТВО
[…] із дисциплін: музична терапія (композиція, вокал, псалмодія, хоровий спів-, хореограф–пісенні–вірш-виступи […]
[…] Похід на Гукову Гору з бесідою «Некрополі України та творчі проекти студентів з реставрації святинь Києва, Львівщини та Карпат». Проблеми ЕКО-скаутингу та культури просвіт-проектування. […]
[…] тоді наші молитви і справи щирого серця окрилять нас відвідати з школярами і студентами печерні храми Київської Лаври, церкви на козацьких […]
You are among friends, so thank you for sharing your unblaieveeble story. Hope you are coping okay. Sometimes knowing that others have faced similar adversities makes us feel less alone in our plight. Hopefully everyone here has gained a little strength from each other’s stories. http://carpat.in.ua/?p=3447 Take care: http://carpat.in.ua/?p=3465
What’s up everyone, it’s my first go to see at this website, and piece of writing is truly fruitful designed for me, keep up posting these articles.
[…] мистецтво. Відтак, саме милосердя й складова духовного вдосконалення є цариною музичної терапії – як і будь-якої […]