Правильне розуміння терміна паломництво багато в чому має визначити справжню культуру самого православного паломництва. Істинний сенс цієї невід’ємної частини духовного життя християнина, повинен правильно усвідомлюватися кожним охочим здійснити паломництво до святих місць, вшанувати молитвою пам’ять наших прадідусиків, засокотити Богоспілкування і спілкування із святими, чиї мощі для нас зберіг Господь. І тоді, без сумніву, кожне паломництво сприятиме духовному зростанню і преображенню людини.

В наш час, нажаль, велика кількість людей, в тому числі і духовенства, не зовсім правильно розуміють суть паломництва, применшують його значення у духовно-релігійному житті і прирівнюють його до туризму. Паломництво – це не туристичний огляд визначних місць, а велика праця для духовного збагачення і очищення. В давнину люди проходили сотні кілометрів, щоб помолитися на святому місці, намагалися відключитися від мирського життя і налаштуватися на молитву. Все тілесне йшло на другий план. Дорога до монастиря займала іноді декілька тижнів. По дорозі прочани зустрічали добрих людей, які давали їм нічліг і годували їх. Це вважалося служінням Богу. Головним ділом для паломників була молитва. Ще з часів древньої Русі наші благочестиві предки, з прийняттям християнства, також прийняли з Візантії і побожну традицію прощі до Святих місць. Найперше відбувалися паломництва до Святої землі, місць Народження, проповіді, Хресних страждань і Воскресіння Христа Спасителя. Також центрами паломницьких подорожей ставали монастирі, як осередки духовного життя. Люди тисячами йшли до таких святинь, як Києво-Печерська, Почаївська, Святогорська, Троїце-Сергієва лаври, Видубицький і Михайлівський Золотоверхий монастирі, Китаєва і Глинська пустині, Зимненський і Флорівський монастирі у Києві, Миколаївський монастир у Мукачеві, Чинадієве, Тихів, Сухий, Кичерне, Чумалеве, Криве, Іза-Нанкове, Грушеве, Угля у Карпатах в  та багато інших великих і малих обителей, які немов світлосяйні оази християнського благочестя приваблювали велику кількість прочан не тільки нашої землі, але й з усього Православного світу. Також треба відзначити і те, що саме завдяки записам паломників, їхнім письмовим спогадам, ми дізнаємося про багато чудес, свідками яких ставали прочани, відвідуючи святі місця. Наприклад, цікавими і повчальними є записи древньоруського паломника ігумена Даниїла ( ХІІ ст.), який ходив з прощею до Святої землі, став свідком багатьох чудес і описав велику кількість святинь.

Отже, як бачимо, паломництво є дуже корисним в житті людини-християнина, оскільки через прощу до святинь паломник знайомиться з самим християнством, пізнає саму суть його і що найголовніше воцерковляється і знаходить для себе спасіння через єдність з Христом в огорожі Святої Церкви Православної. Тому паломництво без перебільшення можна прирівняти до апостольської проповіді, бо саме через участь в прощах до святих місць багато людей змінюється, виправляють своє життя і стають насправді здоровими людьми, відкритими для суспільства та натхненними для Церкви й свого народу.

 

Таким чином перша мета паломництва – проща! А друга мета – преображення внаслідок Божественного пробачення для нашої душі. Адже ми мусимо поміняти в собі щось у характері, щось у відношенні до інших, щось у поведінці… У благодійних діл на добро Прийомних родин з зони війни…  Отоді наш дар Богові буде плідним. І в цьому контексті наше паломництво продовжується вже у спільному векторі з прочанами, яких посилає нам Бог для творчого спілкування, для розкриття нових знань про Церкву, про нашу віру, про традицію нашого моління. І зокрема наше арт-терапевтичне паломництво відкрило нам знайомство з старовинним двоголоссям у молитві, із гуртами, котрі бережуть зосередження духу на молитві, а не на формі звукової ліпоти та партесних колоритів. Один із таких гуртів – це левгородці акапельного колективу “КАНОН” у котрих на сторінці Детальніше …

Ви збагатитеся, читаючи обговорення і осмислення проблем відродження в Україні автентичних і давніх традицій як руської, так і візантійської, грецької, сербської, болгарської, грузинської традицій, з якими нас пов’язує історія і спільна старовинна православна пісенна культура…

Your blessed donations from the other countries only in EURO:

by the card of ARCH-coordinator – Taras Andrusevych:

VeloBank : 62 1560 0013 2017 4001 4000 0004

ваші пожертви у  EURO